Мова – невичерпне багатство, яким Бог обдарував людину. Мову – можна примножити, а можна й можна й непомітно розгубити. На мою думку основним завданням вихователя є: прищеплення дитині любові до слова, навчання її чітко, красиво і влучно висловлюватися, обстоювати власну думку.

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти кінцевою метою опанування рідною мовою є формування мовленнєвої особистості, яка здатна до вільної мовленнєвої діяльності (говоріння, слухання, читання, елементи письма).

Мовленнєвий розвиток дошкільника – складний психологічний процес, що є не лише простим відтворенням дитиною почутого мовлення. Його характеризує міра сформованості знань, умінь та навичок дитини, він виявляється в соціальній та інтелектуальній активності поміж дорослих та однолітків.

Для успішної реалізації завдань формування мовленнєвої компетенції в групі стараюсь створити спокійну, доброзичливу атмосферу, а також відповідне розвивальне середовище, ігрові зони, що сприяють розвитку мовлення дітей, комплект дидактичних ігор, набори розвивальних сюжетних та предметних карток, що постійно використовують, як на заняттях так і поза ними. Також використовую «чарівні» предмети, різні види театрів, посібники для розвитку дрібної моторики, картотеку загадок, прислів′їв, скоромовок віршів, фізкультхвилинок, пальчикових гімнастик.

Щоб виховати мовленнєво-компетентну дитину, потрібно розвивати у дитини вміння на практиці доречно користуватися мовленням (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання), використовувати з цією метою як мовні так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби.

Мовленнєва компетенція дошкільника містить такі структурні рівні:

{C}- Фонетика - «У світі звуків» - правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень відповідно до орфографічних норм, розвинений фонетичний слух, що дає змогу диференціювати фонеми, володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (сила голосу, темп, логічні наголоси).

{C}- Лексика – «Слово до слова – зложиться мова» - наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, їх доречне застосування, вживання мовної виразності, приказки, прислів′я, фразеологізми, епітети порівняння.

{C}- Граматична – «Україні граматики» - практичне вживання відповідних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час.

{C}- Діа-монологічна – «Ми розмовляємо», «Ми розповідаємо» - розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, переказувати літературні твори, складати різні види розповідей, адже мова є не лише знаряддям спілкування, а й мислення.

{C}- Комунікативна – комплексного застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації спілкування в різних конкрентних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування з людьми .

Одним із найважливіших моїм завданням у розвитку мовлення дітей на етапі дошкільного дитинства є створення стимулятивно-мовленнєвого середовища, що являє собою організований цілеспрямований процес навчання мови і розвитку мовлення. Воно спрямоване на оволодіння літературними нормами рідної мови, розвиток мовлення, мовленнєве виховання й формування мовленнєвої компетенції дошкільника. На практиці використовую нові форми навчання: організовані заняття та повсякденне життя. Саме в ході мовленнєвих занять діти систематичного та послідовно практично засвоюють норми рідної мови (фонетичні, лексичні, граматичні) відбувається формування навичок діалогічного (бесіди) та монологічного (переказ та розповідь) мовлення, які закріплюємо підчас спілкування дітей з дорослими та однолітками в різних видах діяльності у повсякденні (мовленнєво-комунікативні, мовленнєво-ігровій, театрально-мовленнєвій, образотворчо-мовленнєвій, театрально-мовленнєвій, побутовій, трудовій).

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мовлення, належить сім′ї. Моїм завданням у роботі з батьками є: роз’яснення батькам, що навчання мовлення починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, вимовлених нею. У колі своєї сім′ї дорослі розуміють з пів слова і вона почувається впевнено. Але з віком розширюється коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми.

Слід пам’ятати , мовлення батьків та вихователів є провідним засобом мовленнєвого розвитку дітей, тому має відповідати літературним нормам, а стиль спілкування з дітьми має сприяти їхньому комунікативно-мовленнєвого розвитку та особистісному зростанню.

с. Нижні Станівці. Н. Становецький ДНЗ (ясла-сад)

"Розвиток мовленнєвого спілкування в ДНЗ" - Г.М. Осипчук